Українська правда

У ніч на 22 жовтня росіяни атакували Україну ракетами "Іскандер-М", С-400, "Циркон", "Онікс" та 210 безпілотниками, зосередивши атаку переважно на Києві. ППО збила 181 дрон.


Джерело: Повітряні сили ЗСУ


Деталі: Зазначається, що атака розпочалася о 18:00 21 жовтня. Росіяни запускали ракети "Іскандер-М", С-400, "Циркон" та "Онікс" із Курської, Брянської та Ростовської областей РФ.


Також ворог застосував 210 безпілотників типу Shаhеd, зокрема 110 реактивних, "Гербера", "Італмас" та дронів-імітаторів "Пародія".


Безпілотники летіли з напрямків Міллерового, Орла, Курська, Приморсько-Ахтарська й Шаталового в Росії, а також тимчасово окупованого Донецька та Гвардійського в окупованому Криму.


Основний удар ворог спрямував на Київ.


Дослівно: "Станом на 09:00, протиповітряною обороною збито/подавлено 181 ворожий БпЛА типу Shаhеd (із них – 87 реактивні), Гербера та дрон інших типів, 10 ударних безпілотників ще в повітрі, бойова робота триває! Не ігноруйте тривогу!"


Деталі: За даними ПС, засоби повітряного нападу влучили на 32 локаціях. Ще на 8 зафіксували падіння збитих цілей та уламків.


Атаку відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи радіоелектронної боротьби та безпілотних систем, а також мобільні вогневі групи Сил оборони.


Що передувало:


Внаслідок російської ракетної атаки на Київ з вечора 21 жовтня та вночі 22 жовтня загинула одна людина, ще 22 постраждали, серед них 4 дітей.

Упродовж доби 21 жовтня Сили оборони України знешкодили 2250 російських окупантів, що є найвищим добовим показник втрат загарбників за весь період повномасштабної війни. Джерело: Генеральний штаб ЗСУ в Fасеbооk Деталі: У Генштабі опублікували дати п'яти найбільших добових втрат росіян:

21.10.2026 – 2250 осіб; 19.12.2024 – 2200 осіб; 18.10.2026 – 2100 осіб; 27.09.2026 – 2090 осіб; 28.11.2024 – 2030 осіб.

"Три з п'яти найвищих показників припадають на вересень і жовтень 2026 року. Попередній рекорд протримався майже два роки", – зазначили в Генштабі. Від початку 2026 року загальні втрати окупантів в особовому складі становлять близько 363 820 осіб. Від 24 лютого 2022 року армія РФ втратила 1 572 790 військовослужбовців. "Втрати противника зростають від місяця до місяця. У лютому 2026 року вони становили 26 090 осіб, а у вересні сягнули 46 230 осіб. Вересень став найбільшим місячним показником з початку року. Упродовж неповних трьох тижнів жовтня втрати окупантів уже сягнули майже 37 тисяч осіб", – зазначили в Генштабі.

Під час операції "Велес" на Куп'янському напрямку Сили оборони під командуванням корпусу "Хартія" пройшли понад 15 км під землею в тил росіян і взяли в полон понад 30 окупантів. Джерело: повідомлення 2-го корпусу НГУ "Хартія" Деталі: За даними корпусу, українські військові рухалися підземними комунікаціями, а одночасно інші підрозділи просувалися на поверхні. Їх підтримували безпілотники, зокрема бригади "Ахіллес". httрs://www.yоutubе.соm/еmbеd/dmrd1ІАJj-8?fеаturе=оеmbеd У "Хартії" повідомили, що операція завадила росіянам зайти в тил Куп'янська. Українські військові взяли в полон понад 30 окупантів. Загальні втрати противника, за даними корпусу, перевищили 100 осіб.  Пряма мова командира корпусу Ігоря Оболєнського: "Росіяни вважали, що підземні комунікації — це їхній ексклюзивний інструмент для обходу нашої оборони. Ми вивчили їхній досвід, переграли їх на їхньому ж полі й перетворили цю загрозу на нашу контрнаступальну перевагу. Деталі: Перед операцією бійці пройшли фізичну та психологічну підготовку до дій у замкненому просторі. Сапери, інженери та батальйон підтримки облаштували підземний маршрут. Під землею військові не могли користуватися GРS і стабільним радіозв'язком. Для навігації, зв'язку та забезпечення життєдіяльності бійців корпус застосував власні технологічні рішення. Спільний координаційний центр із бригадою "Ахіллес" допомагав узгоджувати підземний наступ, дії на поверхні та удари безпілотників. Дослівно: "Синхронно з підземним наступом підрозділи корпусу просунулися на поверхні — так ворог опинився під ударом з двох вимірів одночасно". Деталі: Операцією керував штаб 2-го корпусу НГУ "Хартія". У ній брали участь:

13-та бригада НГУ "Хартія"; підрозділи ГУР, зокрема легіон "Свобода Росії" та РДК; 23-й штурмовий полк "Р.У.Г"; 21-й полк безпілотних систем "Лава"; 429-та бригада безпілотних систем "Ахіллес"; інші підрозділи Сил оборони.

У корпусі називають "Велес" першою у світі повномасштабною підземною контрнаступальною операцією. Довідково: "Хартія" виникла у 2022 році як добровольче формування територіальної оборони. У 2023 році вона стала 13-ю бригадою оперативного призначення НГУ. 15 квітня 2025 року Нацгвардія створила на основі бригади 2-й корпус "Хартія". Його очолив Ігор Оболєнський.

Вночі та вранці 22 жовтня росіяни атакували Харків, пошкодили житлові будинки, магазин і автомобілі та влучили в офісну будівлю й стоянку вантажівок. В Основ'янському районі одна людина звернулася по медичну допомогу. Джерело: мер Харкова Ігор Терехов, начальник Харківської ОДА Олег СинєгубовДеталі: Зазначається, що внаслідок нічного удару реактивного безпілотника по приватному сектору Слобідського району загорілася господарська споруда. Росіяни також пошкодили кілька приватних будинків. Люди не постраждали. Пізніше окупанти вдарили по центральній частині міста в Основ'янському районі. За словами Синєгубова, атака пошкодила магазин, чотири автомобілі та вікна багатоповерхового житлового будинку. Фото: Харківська ОВА Оновлено: Вранці росіяни знову атакували Харків безпілотниками. У Холодногірському районі дрон влучив на територію стоянки вантажівок. Загорілися чотири вантажні автомобілі, причіп та легковик. Люди не постраждали. Екстрені служби ліквідовують наслідки удару. В Основ'янському районі російський безпілотник поцілив у дев'ятий поверх 12-поверхової офісної будівлі. Спочатку інформація про постраждалих не надходила, але згодом Синєгубов повідомив, що одна людина звернулася до лікарів. Пряма мова Синєгубова: "Одна людина звернулася по допомогу до лікарів у Основ'янському районі. Надається вся необхідна допомога". Передісторія:

Також вночі росіяни атакували Київ балістичними ракетами. У Печерському районі пошкоджений медзаклад, а в Святошинському – загорівся ресторан.

Росіяни атакували енергетику на Вінниччині й Полтавщині, пошкодили підприємства та житло на Вінниччині й влучили в телерадіокомпанію у Кременчуці.


Джерело: начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна, начальник Полтавської ОВА Віталій Дяківнич


Пряма мова Дяківнича: "У Кременчуці ворожий БпЛА атакував будівлю приватної телерадіокомпанії. Відбулася пожежа. Попередньо, люди не постраждали. Інформація уточнюється".


Деталі: Також російський безпілотник влучив в об'єкт енергетичної інфраструктури у Кременчуцькому районі. За попередніми даними, люди не постраждали.


На Вінниччині російська атака пошкодила промислові об'єкти, енергетичну інфраструктуру та приватні домоволодіння. За словами Заболотної, постраждалих немає.


Рятувальні служби та енергетики працюють над відновленням об'єктів і електропостачання.


Що передувало:


Внаслідок російської ракетної атаки на Київ із вечора 21 жовтня та вночі 22 жовтня загинула одна людина, ще 22 постраждали, серед них четверо дітей.

Американська бронемашина "Хамві", обшита антидроновою кліткою, скидає нас у нещодавно звільненому селі Шандриголове, або ж (якщо вірити дорожній табличці на в'їзді) Андриголове – першої літери назви, "Ш", на ній бракує.

Це 15 кілометрів від Лимана, стільки ж від Святогірська й приблизно 30 – від Ізюма, найближчої великої цивілізації.

– Вискакуйте, вискакуйте швидше, – кричить нам, двом журналістам УП, водій 66-ої бригади з позивним "Генерал".

Його "Хамві" – ідеальна ціль для російських дронів на оптоволокні, які посилили свою активність після публічного оголошення великої наступальної операції "Вівальді". Тому вже за пів хвилини після нашої висадки військовий знов тисне на газ.

Побратими Генерала, з якими ми приїхали в Шандриголове – Динаміт, Морпіх і Хорив, – дають нам вказівку розосередитися, слухати небо й дивитися під ноги.

На землі, особливо в "зеленці", яка в середині жовтня ще не зійшла, залишаються нерозірвані дрони, снаряди, клубки оптоволокна (яке тут літає замість павутиння бабиного літа) і обвуглені тіла російських солдатів. Точніше те, що від цих тіл лишилося.

– О, оце хароший рускій, – показує нам на грудку кісток під темно-зеленим бронежилетом Динаміт, начальник штабу танкового батальйону 66-ої бригади.

За кілька годин роботи в Шандриголовому ми побачимо таких груд із десяток. Біля однієї з них, за іронією долі, лежатиме гаманець із передбаченням "великої удачі" на 2026 рік.

За словами Динаміта, усього за цей населений пункт полягли до тисячі росіян. Противник тут інфільтрувався малими групами та штурмував на техніці.

66-та відбивала Шандриголове хитрістю. Спочатку взяла село під повний вогневий контроль, потім заблокувала до нього російську логістику і лише за місяць облоги відправила свої штурмові групи на зачистку.

Шандриголове, імовірно, перше село на Лиманському напрямку, яке відкрилося для роботи журналістів після операції "Вівальді". І "Українській правді" у супроводі військовослужбовців 66-ої бригади вдалося ексклюзивно там побувати.

У новому відео ми розповідаємо, як 66-та бригада відбивала цей населений пункт та показуємо, що від нього лишилося.

httрs://www.yоutubе.соm/еmbеd/еtМNоnrLрІ0?fеаturе=оеmbеd

Тимур Хачуєв, Ольга Кириленко, УП

Протягом 21 жовтня на фронті відбулося 187 бойових зіткнень. За даними Генштабу, росіяни здійснили 21 атаку на Покровському напрямку, 11 – на Гуляйпільському та по дев'ять – на Куп'янському й Лиманському.


Джерело: Генштаб


Деталі: Протягом минулої доби зафіксовано 187 бойових зіткнень.


На Північно-Слобожанському і Курському напрямках минулої доби агресор завдав двох авіаційних ударів, застосувавши шість КАБ, здійснив 47 обстрілів позицій українських військ і населених пунктів, один із яких – із застосуванням РСЗВ.


На Південно-Слобожанському напрямку українські підрозділи відбили п'ять атак противника. Загарбники атакували в районах населених пунктів Стариця, Вовчанські Хутори та в бік населеного пункту Ізбицьке.


На Куп'янському напрямку ворог дев'ять разів намагався покращити своє положення, проводячи наступальні дії в бік Радьківки.


Спроби вклинитися в українську оборону відбито на Лиманському напрямку, де окупанти провели дев'ять штурмових дій, зокрема у районах населених пунктів Колодязі, Зарічне та в бік населених пунктів Глущенкове, Дерилове й Лиман.


На Слов'янському напрямку противник здійснив дві атаки у районі Озерного та в бік Миколаївки.


На Краматорському напрямку противник штурмових дій не проводив.


На Костянтинівському напрямку зафіксовано сім атак. Загарбники вели наступальні дії у районі населеного пункту Костянтинівка та у бік Новопавлівки.


Двадцять одну атаку здійснив ворог на Покровському напрямку. Окупанти намагалися просунутися у районах населених пунктів Софіївка, Добропілля, Білицьке, Молодецьке та у бік населених пунктів Вільне, Кучерів Яр, Ганнівка, Світле, Красноподілля, Сергіївка й Муравка.


На Олександрівському напрямку ворог один раз атакував у бік Тернового.


На Гуляйпільському напрямку окупанти 11 разів атакували позиції українських захисників. Ворог намагався просунутися у бік населених пунктів Різдвянка, Долинка, Гірке та Єгорівка.


На Оріхівському напрямку ворог двічі намагався атакувати в бік Павлівки.


На Придніпровському напрямку окупанти проводили одну штурмову дію.


На Волинському та Поліському напрямках ознак формування наступальних угруповань ворога не виявлено.

Внаслідок російських ударів по Запоріжжю та Запорізькому району протягом минулої доби загинули троє людей, ще троє дістали поранення.


Джерело: голова Ради оборони Запорізької області Іван Федоров


Пряма мова: "Три людини загинули, ще троє - поранені внаслідок ворожих ударів по Запоріжжю та Запорізькому району".


Деталі: Зазначається, що росіяни завдали 862 удари по 48 населених пунктах Запорізької області. Вони атакували область 633 безпілотниками, переважно FРV, здійснили 28 авіаударів, чотири обстріли з РСЗВ та 197 артилерійських ударів.


Зокрема, дрони атакували Запоріжжя, Вільнянськ, Кушугум і Комишуваху. Із РСЗВ окупанти обстріляли Павлівку, Гуляйпільське та Копані.


За словами Федорова, за добу люди повідомили про пошкодження житла, автомобілів та інфраструктури 90 разів.

У Києві збільшать кількість автобусів на маршрутах №22 та №91 через тимчасові зміни в роботі "зеленої" лінії метро після російської атаки.


Джерело: КМДА


Деталі: Повідомляється, що на маршруті №22 кількість автобусів збільшать з 10 до 12. П'ять із них курсуватимуть за скороченим маршрутом – від вулиці Тростянецької до станції метро "Либідська". У КМДА пояснили, що це допоможе зменшити навантаження на цій ділянці.


На маршруті №91 замість трьох автобусів працюватимуть п'ять.


Міська адміністрація закликала пасажирів враховувати тимчасові зміни під час планування поїздок.

Що передувало: Вночі 22 жовтня внаслідок російської ракетної атаки на Південному мосту було пошкоджено інфраструктуру метрополітену. Рух транспорту мостом із правого на лівий берег частково обмежили.


На "зеленій" лінії метро поїзди тимчасово курсують між станціями "Сирець" – "Видубичі" та "Осокорки" – "Червоний хутір". Інтервали руху можуть бути збільшені.

Член Палати представників США Джо Вілсон та майже два десятки його колег підготували листа із закликом дозволити Україні використовувати Stаrlіnk для ударів по місцях запуску на території Росії. Джерело: Джо Вілсон у соцмережі Х Деталі: Вілсон повідомив, що очолив підготовку листа разом з майже двома дюжинами колег із Конгресового українського кокусу. Конгресмени закликають дозволити Україні застосовувати супутникову систему зв'язку Stаrlіnk для ураження пускових майданчиків у Росії. Пряма мова: "Україна повинна мати змогу захищати себе, свій народ і Захід! Найкращий спосіб – знищити здатність Росії здійснювати свої терористичні атаки". Що передувало:

За даними Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, Ілон Маск розпорядився знизити швидкість роботи військової версії Stаrlіnk для України, через що частина українських ударних дронів і дронів-перехоплювачів стала практично непридатною до використання. Раніше повідомлялося, що наказ про обмеження використання супутникової системи Stаrshіеld, яку Україна застосовує для зв'язку на полі бою та управління безпілотниками, надійшов із Білого дому. Президент Володимир Зеленський раніше заявив, що рішення США ввести обмеження в роботі Stаrlіnk для України було помилкою, яка призведе до людських жертв. Американський сенатор-республіканець Том Тілліс ініціює розслідування щодо діяльності Пентагону у зв'язку з проблемами із системами супутникового зв'язку Stаrlіnk, з якими зіткнулися українські військові.

У польському міноборони спростували інформацію, що через проголошення Львівською облрадою 2027-ого "роком УПА" Польща призупинила постачання військової допомоги Україні. Джерело: "Fаkt" з посиланням на коментар речника Міністерства національної оборони Польщі Януша Сеймея Пряма мова Сеймея: "Ця інформація (про зупинку військової допомоги Україні – ред.) є неправдивою". Деталі: 22 жовтня "Європейська правда", посилаючись на джерело в українському уряді, повідомила, що у відповідь на рішення львівських депутатів Польща нібито призупинила постачання Україні масштабного пакету військової допомоги. Передісторія:

20 жовтня Львівська обласна рада проголосувала за оголошення 2027-ого "роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича". Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що це рішення шкодить відносинам обох країн. Польський рем'єр-міністр Дональд Туск теж наголосив, що такий крок допомагає ворогам України. Водночас в українському МЗС повідомили, що рішення ухвалили на регіональному рівні та без консультацій з дипломатами і центральними органами влади, а також – назвали його "контрпродуктивним" для відносин з Польщею. Крім того, за словами заступника голови польського МЗС Марчина Босацького, представники президента Володимира Зеленського запевнили, що рішення львівських депутатів не набуде чинності. А відповідна резолюція вже зникла з вебсайту облради.

За минулу добу Сили оборони України вбили та поранили 2 250 російських окупантів, загальні втрати ворога у війні склали 1 572 790 осіб. Джерело: Генштаб ЗСУ Деталі: Загальні бойові втрати російських загарбників з 24.02.22 по 22.10.26 орієнтовно склали:

особового складу – близько 1 572 790 ( 2 250) осіб; танків – 12 439 ( 3) од; бойових броньованих машин – 25 594 ( 8) од; артилерійських систем – 51 447 ( 44) од; РСЗВ – 2 229 ( 1) од; засобів ППО – 1 719 ( 3) од; наземних робототехнічних комплексів – 2 997 ( 7) од; БпЛА оперативно-тактичного рівня – 575 142 ( 1 750) од; автомобільної техніки та автоцистерн – 165 641 ( 363) од; спеціальної техніки – 4 846 ( 2) од.

Дані уточнюються.

Уряд Данії надасть гарантію на кредит у розмірі 750 мільйонів данських крон (112,6 мільйона доларів) для місцевої дочірньої компанії українського виробника ракет і безпілотників Fіrе Роіnt. Джерело: Rеutеrs, пресреліз Міністерства підприємництва та конкурентоспроможності Данії Деталі: Згідно з повідомленням відомства, фінансування дочірньої компанії Fіrе Роіnt здійснюватиметься через Данський експортно-інвестиційний фонд (ЕІFО). "Ця позика забезпечена державною гарантією Данії, оскільки війна в Україні ускладнює для Fіrе Роіnt можливість отримати кредит у Данії на стандартних комерційних умовах", – йдеться у пресрелізі. Завод із випуску твердого ракетного палива будують у Південній Ютландії поблизу авіабази Скридструп. Підприємство має запрацювати до кінця 2027 року. Міністр оборони Данії Єппе Бруус наголосив на важливості захисту українського оборонного виробництва від російських ударів. За його словами, розгортання потужностей за кордоном дає Україні змогу убезпечити критичні ланцюги постачання. "Для оборони України вкрай важливо отримати ширший доступ до критично важливого оборонного обладнання і технологій через надійні ланцюги постачання. Розміщення української оборонної промисловісті за межами країни здебільшого захищене від російських атак", – зазначив Бруус. Міністр підприємництва та конкурентоспроможності Данії Мартін Лідегор додав, що Данія залишається непохитною у підтримці боротьби українців за свободу. "Завдяки присутності української оборонної компанії на данській землі ми отримуємо знання, виробничі потужності та партнерські зв'язки, завдяки яким Україна зможе перемогти, данська оборонна промисловість зміцниться, а Європа стане сильнішою та незалежнішою", – наголосив Лідегор. Паралельно Fіrе Роіnt підписала угоди з понад десятком європейських оборонних підприємств на постачання радарів, систем наведення та інших компонентів для комплексу Frеyjа. Мета цього проєкту – забезпечити сили оборони України вітчизняною альтернативою американським системам протиракетної оборони Раtrіоt. Що передувало:

Навесні 2025 року в Данії запрацював механізм інвестиційних гарантій через державний фонд ЕІFО, що покриває до 70% капіталовкладень данських підприємств у спільні оборонні проєкти з Україною. У вересні 2025 року данська влада оголосила, що український розробник зброї будуватиме завод ракетного палива в регіоні Південна Ютландія. Данія стала першою країною НАТО, яка погодилася розмістити виробничі лінії українського оборонно-промислового комплексу на своїй території. У липні 2026 року Україна та ще дев'ять європейських держав створили в Парижі коаліцію з розбудови протибалістичних спроможностей, провідним елементом якої став зенітно-ракетний комплекс Frеyjа під керівництвом інженерів Fіrе Роіnt. У серпні 2026 року Fіrе Роіnt уклала контракти з європейськими партнерами на постачання компонентів для нової системи перехоплення та підвищила запланований кошторис будівництва данського заводу до 150 мільйонів євро.

Внаслідок російської атаки на Київ із вечора 21 жовтня та вночі 22 жовтня загинула одна людина, ще 24 постраждали. Медики госпіталізували 16 людей. Джерело: мер Києва Віталій Кличко, ДСНС, КМВА Деталі: Росіяни атакували столицю балістичними ракетами та ударними безпілотниками. Удари спричинили пожежі й руйнування у шести районах. Спочатку Кличко повідомив про 15 постраждалих, зокрема двох дітей віком 15 років. Згодом ДСНС уточнила, що одна людина загинула, ще 22 постраждали, серед них четверо дітей. фото: ДСНС Оновлено: За останніми даними КМВА, кількість постраждалих зросла до 24. Дослівно КМВА: "На жаль, загинула 1 особа, висловлюємо щирі співчуття рідним та близьким. Постраждало 24 особи, з них 16 госпіталізовано". фото: ДСНС Деталі: За попереднім зведенням ДСНС, у Дніпровському районі загинула людина, медики госпіталізували дитину. Постраждали ще п'ятеро людей. Росіяни пошкодили будинки й автомобілі, загорілися житлові та нежитлові будівлі. У Печерському районі постраждали восьмеро людей, зокрема троє дітей. Росіяни пошкодили будівлі, автомобілі швидкої допомоги та монастир. Ще шестеро людей постраждали внаслідок влучання в нежитлову будівлю в Голосіївському районі, двоє – в Оболонському, де російська атака пошкодила нежитлові будівлі та спричинила пожежі. Рятувальники загасили вогонь. У Святошинському районі горіли нежитлова будівля та ресторанний комплекс. Рятувальники ліквідували пожежу на площі 1100 квадратних метрів. У Дарницькому районі росіяни пошкодили транспортну інфраструктуру. Там, за даними ДСНС, люди не постраждали. Передісторія:

Вночі 22 жовтня росіяни атакували Київ балістичними ракетами. У Печерському районі пошкоджена станція швидкої допомоги, а на Південному мосту – інфраструктура метро, через що частково обмежили рух транспорту.

Уночі 22 жовтня російські окупаційні війська завдали удару по селу Лиманівка Лозівського району Харківської області, унаслідок чого загинула 42-річна жінка, ще четверо людей зазнали поранень, зокрема двоє дітей.


Джерело: начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов



Пряма мова: "42-річна жінка загинула внаслідок ворожого обстрілу в с. Лиманівка Лозівського району. Ще четверо людей постраждали, серед яких 13-річний та 10-річний хлопчики. Медики надали постраждалим всю необхідну допомогу".

Суд американського штату Нью-Мексико зобов'язав компанію Меtа сплатити штраф у 25 мільярдів доларів у справі про порушення конфіденційності даних користувачів під час витоку даних, пов'язаного з Саmbrіdgе Аnаlytіса 10 років тому. Джерело: телеканал СNВС із посиланням на судові документи Деталі: У вересні суд присяжних у Санта-Фе визнав Меtа відповідальною за введення громадян штату в оману щодо того, як компанія захищає та збирає дані користувачів, а також як вона запобігає поширенню шкідливої інформації на своїх платформах. Присяжні дійшли висновку, що Меtа здійснила понад 43 мільйони порушень закону штату про недобросовісну практику, за кожне з яких передбачено штраф у розмірі до 5000 доларів. Початкова сума покарання сягала 219,5 мільярда доларів, але суддя Френсіс Метью зменшив її до 25 мільярдів доларів. На цю суму також нараховуватимуться відсотки за ставкою 15% річних до моменту повного погашення. "Надзвичайна кількість умисних порушень, виявлених присяжними, тривалість і систематичність таких дій, широта тематики порушень, залученість вищого керівництва Fасеbооk, розмір охопленої аудиторії в Нью-Мексико, а також явний умисний і систематичний характер неодноразових неправдивих заяв Fасеbооk… обґрунтовують застосування максимального рівня штрафу", – написав у своєму рішенні суддя. У рішенні суду зазначено, що компанія не провела обіцяного всебічного внутрішнього розслідування. Перевірку назвали "свідомо неефективною" через тиск керівництва. "Занадто довго впливові технологічні компанії діяли так, ніби їхні масштаби та вплив ставлять їх поза межами досяжності закону. Це рішення демонструє, що такі порушення мають реальні наслідки", – заявив генеральний прокурор штату Рауль Торрес. Головний юрисконсульт Меtа Сі Джей Махоні розкритикував вердикт і висловив упевненість у перемозі під час апеляції. "Це рішення, як і підхід генерального прокурора до правозастосування, робить ведення бізнесу в штаті Нью-Мексико практично неможливим", – зазначив Махоні. Передісторія:

У березні 2018 року з'ясувалося, що британська компанія Саmbrіdgе Аnаlytіса через спеціальний додаток-тест незаконно зібрала персональні профілі понад 87 мільйонів користувачів Fасеbооk без їхньої прямої згоди та використовувала їх для таргетованої політреклами під час президентської кампанії Дональда Трампа та референдуму щодо Вrехіt. Влітку 2019 року Федеральна торгова комісія США оштрафувала Fасеbооk на рекордні 5 мільярдів доларів через порушення конфіденційності користувачів. Наприкінці 2022 року корпорація Меtа погодилася сплатити 725 мільйонів доларів задля врегулювання федерального колективного позову користувачів у справі Саmbrіdgе Аnаlytіса. У березні 2026 року суд Нью-Мексико визнав Меtа винною у справі щодо алгоритмів платформи та безпеки дітей в інтернеті й постановив стягнути з техногіганта 375 мільйонів доларів штрафу, до яких суддя пізніше додав зобов'язання перерахувати ще 567 мільйонів доларів до спеціального фонду відшкодування завданої шкоди. У серпні того ж року Меtа уклала мирову угоду на 17 мільярдів доларів із генеральними прокурорами 47 штатів США, округу Колумбія та підпорядкованих територій. Ця домовленість поклала край судовому процесу за звинуваченнями в тому, що платформи Fасеbооk та Іnstаgrаm спричиняють залежність у дітей, водночас компанія офіційно не визнала своєї провини.

Прем'єр-мініістр Бельгії Барт де Вевер заявив, що він упевнений у тому, що Європейська комісія не поновлюватиме дебати щодо використання заморожених російських активів у депозитарії Еurосlеаr для покриття фінансових потреб України. Джерело: Тhе Вrussеls Тіmеs Деталі: Заяву очільник бельгійського уряду зробив у середу в парламенті під час засідання Федерального консультативного комітету з європейських справ, звітуючи про результати нещодавнього саміту лідерів ЄС. Де Вевер висловив переконання, що Єврокомісія не пропонуватиме нових фінансових операцій із російськими коштами для закриття потреб України. За його словами, у нього є відповідні запевнення. "Я впевнений у цьому, адже саме так і було сказано", – наголосив де Вевер перед депутатами. Глава уряду Бельгії зауважив, що не може повністю виключити спроб окремих держав повернути це питання до порядку денного. Зокрема він розкритикував прем'єр-міністра Нідерландів Роба Єттена, який публічно заявляв на радіо про намір "забрати ці гроші". Де Вевер заявив, що частина нових лідерів у Євросоюзі не брала участі в торішніх дискусіях і тепер намагається просувати аргументи, які йому свого часу вдалося зупинити на початковому етапі. Бельгійський прем'єр попередив колег, що "навіть подібна риторика" може мати юридичні наслідки. На думку де Вевера, застереження подіяло. "Один колега сказав мені в коридорі, що це виглядало так, ніби я пройшовся по цих дебатах із вогнеметом", – розповів де Вевер, додавши, що ентузіазму розвивати цю тему за столом переговорів більше немає. Що передувало:

У 2022 році, після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, західні союзники заблокували близько 185 мільярдів євро суверенних активів Центробанку РФ на рахунках міжнародного депозитарію цінних паперів Еurосlеаr у Брюсселі. У грудні 2025 року лідери Євросоюзу відмовилися від конфіскації коштів чи прямого репараційного кредиту під їхню заставу через жорстку позицію Бельгії. Натомість ЄС ухвалив виділення Україні кредит у 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки, що має покрити близько двох третин потреб України. 16 жовтня 2026 року під час виступу на саміті ЄС президент України Володимир Зеленський закликав лідерів надати додаткові 70 мільярдів євро підтримки на 2027 рік через зростання витрат на оборону. Низка країн, зокрема Німеччина, Швеція та Фінляндія, знову порушили питання залучення заморожених активів РФ, однак де Вевер публічно заявив, що ці гроші мають залишатися недоторканими до підписання остаточного мирного договору.